Войти Полная версия
Andrewbors
16 января 20:28
Чи стане «Зоря» третьою силою українського футболу?

 


Давайте розділимо структуру клубу на основні категорії, щоб зрозуміти, чи є у "Зорі" можливості для подальшого зросту.


 


Коротко про президента


Євгеній Геллер


Президентом клубу з 2009 року є Євгеній Геллер, який був "своїм" у Ахметова і Януковича, а після Євромайдану почав співпрацювати з Ігорем Коломойським - в політичному плані неприємна особа, але якщо враховувати фінансову складову питання, то можна з упевненістю сказати, що "Зорі" проблеми не світять. Головне - не перехопити у Коломойського синдром "забивання болта на клуб". Тоді з фінансуванням у луганчан великих проблем не буде. А як же інакше, якщо Геллер з 2012 по 2014 рік був головою бюджетного комітету Верховної Ради - фактично третьою людиною у парламенті Януковича і керував мільярдами "зелених". Раніше Євгеній Борисович був президентом футзального клубу "Шахтар", а також виділив 11 мільйонів євро на реконструкцію стадіону "Авангард", де до початку війни грала "Зоря". Нардеп сам зізнається, що футбол - його хоббі. Звісно, Геллеру ще далеко до олігарха рівня Ахметова, Пінчука та Коломойського, але фінансування клубу буде стабільним, хоч і невеликим.


 


Коротко про команду


ФК &quout;Зоря&quout; Луганськ


Якщо опиратися на дані transfermarket.com, то "Зоря" є третьою за вартістю командою УПЛ, випереджаючи четвертий "Маріуполь" на 55(!!!)%, а в грошовому еквіваленті на 5,4 млн євро. Досить солідна перевага. Команда показує швидкий і симпатичний футбол. За останні роки, граючи у "Зорі", на новий рівень вийшли Малиновський, Малишев, Караваєв, Петряк, Соболь, Рафаель Форстер, Бонавентуре та багато інших футболістів. Зараз найкращими у луганчан є Караваєв, Лунін, Харатін, Громов, Андрієвський, Опанасенко. Більшість з них викликались до національної збірної. Клуб робить ставку на роботу з футболістами, яких можна розкрити і вигідно продати. Про це трохи детальніше.


 


Коротко про доходи і трансфери


Денніс Бонавентуре


Зараз "Зоря" починає жити за витратами, як це зараз роблять "Карпати". Зокрема, клуб почав краще працювати на трансферному ринку, підписуючи не лише хороших українців, але і якісних легіонерів. На суму близько 3 млн євро влітку були продані Рафаель Форстер та Денніс Бонавентуре, а це близько третини бюджету клубу. За участь у Лізі Європи(яка останнім часом стає стабільною) "Зоря" отримала ще близько 3,5 млн євро. Як бачимо, клуб навіть у тяжких фінансових умовах, граючи поза межами дому, може заробляти і, можливо, з часом окуповувати себе.


І тут палки в колеса "Зорі" вставляють українці, які будь-якою ціною рвуться в Європу. Особливо парадоксальною вийшла ситуація з Артемом Сухоцьким. Який сенс взимку переходити на таку саму зарплату з бронзового призера України до срібного призера чемпіонату Словаччини, який є гіршим за чемпіонат Ліхтенштейну(!!!!!!!) у таблиці коефіцієнтів УЄФА. Це при тому, що чемпіонату Ліхтенштейну не існує, а єдина команда, яка заявлена під прапором князівства - "Вадуц" - виступає у чемпіонаті Швейцарії, частенько звідти вилітає, а вихід до кваліфікаційного раунду Ліги Європи вважається неймовірим успіхом. Ну як, дослідили рельєф футбольного дна??? Повертаємося нагору. Звісно, виправдання є, наприклад те, що Словаччина є членом ЄС, і рівень життя там кращий, і ті, хто так думають, мають рацію. Так-от, по-перше, Словаччина за рівнем розвитку поступається не те що Німеччині та Франції, а навіть Польщі та Хорватії. По-друге, Артем - спортсмен, а не заробітчанин(хоча після переходу в "Слован" так не здається). Чи буде його кар'єра успішною в клубі, який поступається за рівнем половині команд УПЛ? Чи може він розраховувати на виклик до збірної, граючи в клубі, який НІЧОГО не показує в єврокубках? Відповідь на ці питання здається очевидною. А все могло б скластись по-іншому, якби Сухоцький залишився до літа/дотерпів до літа, закріпився у статусі одного з лідерів "Зорі" і перейшов би в умовну "Сампдорію" за 2,5 млн євро, оскільки навіть легіонерам Форстеру і Бонавентуре такий розклад подій пішов на користь. А піти безкоштовно - це якось некрасиво по відношенню до клубу, який зробив з тебе одного з кращих фулбеків країни. А "Зорі" деколи бракує якогось психологічного стержня, і клуб надто легко відпускає деяких гравців.


Хоча, яке ми маємо право засуджувати рішення інших?.........


Повернемось до трансферної політики. "Зоря" продовжує підписувати гравців з прицілом на їх "апгрейд" і продаж. Цілком імовірно, що клуб поповнить свій бюджет на кілька мільйонів євро завдяки бразильцям Юрі та Сіласу. Обоє стали важливою частиною командної структури і в цілому виглядають досить непогано. Можна причепитись до того, що Юрі транжирить моменти, та так, що навіть Бензема позаздрить. Можливо, справа в тому, що бразилець ще молодий(21 рік), тож будемо сподіватися, що холоднокровність у завершальній фазі атаки з часом з'явиться. А в цілому - форвард чудово підходить під стиль "Зорі", нагадуючи Будківського та Бонавентуре.


В такій політиці клубу можна виділити декілька плюсів. Перший - "Зоря" відмовилася від великого числа орендованих футболістів. Зараз таких лише троє - Андрієвський, Тимчик та Михаличенко, який через травму меніска пропустить 4 місяці. Всі вони належать "Динамо". Раніше "Зоря" тільки в основному складі мала 4-5 орендованих футболістів, наприклад Караваєва, Малишева, Малиновського, Гречишкіна, Будківського, а згодом Соболя і Петряка. Це робило "Зорю" залежною від "Шахтаря". Крім того, "Зоря" не могла розраховувати на успішні трансфери, оскільки всіх найкращих донецький клуб повертав з оренди. В минулому сезоні луганчани почали робити ставку на вільних агентів - і спрацювало! З футбольних низів клуб вичепив двох футболістів, на яких заробив 3 млн євро. І може заробити ще більше, оскільки існує така чарівна опція, як бонус від наступної перепродажі футболіста. Зараз Бонавентуре забиває в кожному другому матчі за "Брюгге", ним уже цікавляться клуби, які готові викласти за нього до 20 млн євро. Зазвичай вищезгаданий бонус складає 5%. А це означає, що "Зоря" в майбутньому може отримати за Денніса ще 1 млн євро. "Это бизнес, детка"!


Другий плюс - "Зоря" поступово переходить на модель розвитку європейського клубу, тобто - старається жити за витратами. Тоді клуб вже не буде існувати виключно за гроші президента чи власника, а отже - тільки від гри команди буде залежати, яким буде її фінансування, зарплата гравців, рівень гравців, які приходять до клубу і так далі. Шкода, що в Україні лише два клуби засвоїли цей принцип - "Зоря" і "Карпати"(львівському клубу Димінський майже нічого не платить - клуб виходить в плюс(!!!) навіть у теперішніх тяжких умовах). Але між "Зорею" і "Карпатами" є суттєва відмінність, через яку луганчани виступають у Лізі Європи, а львів'яни полірують дно турнірної таблиці.


 


Коротко про менеджмент


Юрій Вернидуб і Сергій Рафаїлов


 Вищезгадана відмінність - співпраця і взаємопідтримка головного тренера Юрія Вернидуба та генерального директора Сергія Рафаїлова. На відміну від львівського цирку в керівництві клубу, у "Зорі" все відбувається спокійно та злагоджено.


Про головного тренера немає сенсу чогось говорити. Людина, яка кожного року номінується на звання найкращого тренера України, не потребує представлення. Вернидуб прекрасно виконує свою роботу впродовж багатьох сезонів і цим зарекомендував себе, як ТОП-тренер в мірках українського футболу.


А от Рафаїлов - дуже цікава постать. Інтерв'ю, яке недавно взяли у нього, можете прочитати тут. Сергій Васильович любить футбол і багато працює на благо "Зорі". Однак є деякі проблеми, які заважають клубу нормально розвиватись.


Перша - клуб грає не вдома. Всім відомо, що відбувається на сході України, тому "Зоря" не може грати в Луганську, а значить - не має достатньої групи вболівальників. Клуб частково подолав цю проблему, переїхавши до Запоріжжя, куди переселилося багато луганчан. На стадіоні "Славутич-Арена" "Зоря" почала виборювати перепустки до Ліги Європи. І тут виявилась ще одна проблема.


Друга проблема - стадіон у Запоріжжі до останнього часу не відповідав вимогам УЄФА. Через це клуб був змушений витрачати додаткові кошти, час і сили на дорогу до Одеси чи Львова, щоб зіграти матч Ліги Європи. І це позначалося не тільки на функціональному стані футболістів. Річ у тім, що в цих містах стадіон не заповнювався повністю, якщо суперником був "Естерсунд", а не "Манчестер Юнайтед". В інших містах вболівальницька діаспора клубу мізерна, і тільки в Запоріжжі ми чуємо від фанатів "Мужики!" і бачимо відповідні баннери.


Значні зрушення є і в цьому питанні. Влада Запоріжжя витратила на реконструкцію "Славутич-Арени" 8 млн гривень, і в наступному сезоні "Зоря" зможе грати тут єврокубкові матчі. Крім того, в Запоріжжя може приїхати і збірна України. Чудово!


&quout;Славутич-Арена&quout;


Інше питання, що клуб майже не проводить робіт задля того, щоб привести вболівальника на стадіон. За словами Рафаїлова, "чим страждає країна, тим страждає і футбол. Люди будуть ходити на стадіон тоді, коли у них з'являться вільні гроші, а не тоді, коли люди будуть думати, як вижити. Тому немає сенсу проводити роботу з вболівальниками. Той, хто цікавиться футболом, знає, хто, з ким і коли грає". Частково він правий. В сьогоднішніх умовах завдяки роботі з вболівальниками відвідуваність домашніх матчів майже не зросте. Але це забезпечить клуб стабільною групою підтримки, яка приходить на стадіон і розуміє, чому вона вболіває саме за луганський клуб. Як не крути, а в Україні культура вболівання майже не розвинута, а в більшості випадків люди навіть не задумуються над таким поняттям. А навіщо, якщо можна прийти на стадіон, напитися, попалити фаєри, розбомбити сектор, побитися з фанатами і покинути трибуну в супроводі не надто приємних людей......


Над цим недоліком треба працювати, особливо такому клубу, як "Зоря", який представляє Україну на міжнародному рівні.


Будемо сподіватися, що вигуки "Мужики!" на "Славутич-Арені" будуть лунати все голосніше і голосніше).


 


Висновки


Давайте підсумуємо всі фактори:


- Геллер і далі буде стабільно фінансувати клуб;


- склад "Зорі" з деякими підсиленнями дозволяє їй боротися за високі місця;


- трансферна політика клубу спрямована на фінансову вигоду, і вона є;


- клуб має навчитися утримувати своїх лідерів тоді, коли це потрібно, так щоб не блокувати їх подальший кар'єрний розвиток;


- "Зоря" переходить на європейську модель розвитку;


- у клубу є найкращий(один із найкращих) український тренер;


- гендиректор багато працює задля того, щоб клуб рухався вперед;


- у клубу є деяка вболівальницька торсида, але вона мусить бути більшою(питання до керівництва);


- і найголовніше, "Зоря" показує, що навіть на такому(вибачте за реалізм) дні, як УПЛ, може існувати зразковий футбольний клуб.


 


Як бачимо, більшість передумов для подальшого розвитку є.


А як ви вважаєте, чи стане "Зоря" повноцінною третьою силою українського футболу?


Комментарии: 20
Комментировать
Новости СМИ2