Войти Полная версия
Олег Магльований
15 декабря 09:01
Як українці дебютували в АПЛ

Напружений графік АПЛ та суміжних турнірів для її учасників часто підштовхує тренерів до ротації. Так нещодавно в Уельсі на «Ліберті» сталася історична подія для українського футболу – в АПЛ дебютував шостий українець. Олександр Зінченко потрапляв до заявки останні матчі, але на поле вийшов лише у грі проти «Свонсі». Вын провів на лівому фланзі «містян» 17 хвилин, відзначившись корисними діями для команди, які, на жаль, не стали результативними. Блог «Типу аналітика» пропонує згадати, як дебютували інші українські гравці в АПЛ.


Олександр Євтушок (1 березня 1997 рік, «Манчестер Юнайтед» – «Ковентрі Сіті» – 3:1)


Картинки по запросу alex evtushok coventry


Вихованець сімферопольської «Таврії» пограв в Україні за «Нафтовик», «Карпати» та «Дніпро» перед тим, як ним зацікавився англійський клуб «Ковентрі Сіті». Під час зимового трансферного вікна сезону 96/97 Євтушок став першим українцем, який перейшов до клубу елітного англійського дивізіону. Тоді «Ковентрі Сіті» майже кожного сезону боровся за виживання, але в момент трансферу команда йшла в середині таблиці. Очолював її Гордон Стречен, для якого той сезон був дебютним у кар’єрі менеджера.


Євтушок вперше потрапив до заявки у лютневій грі проти «Астон Вілли», але дебют його відклався аж до березня, коли «Ковентрі Сіті» приїхав на «Олд Траффорд» до лідера чемпіонату. Тоді Олександр вийшов на поле у стартовому складі і сформував разом з Шоу та Бріном трійку центрбеків. Вже на 4-й хвилині Брін забив у власні ворота, а через хвилину Євтушок провалився і за його спину забіг Гіггз – він не зумів переграти кіпера, але вже за мить віддав гольовий пас на Коула. Українець після того провів на полі лише 25 хвилин і був замінений вже у першому таймі на Ндлову. Дебют, про який би хотілося забути.



Певно, так у Євтушка і трапилося, бо після того він виходив на полях Англії лише двічі, а потім вже влітку повернувся в Україну, бо мав проблеми зі здоров’ям. Догравав у «Карпатах» та київському «ЦСКА» і у віці 31 рік завершив кар’єру через постійні болі у спині і більше не повертався до футболу, почавши власний туристичний бізнес у Криму.


Олег Лужний (10 серпня 1999 рік, «Дербі» – «Арсенал» – 1:2)



Вихованець львівського футболу почав професійну кар’єру у луцькому «Торпедо» і перед своїм зірковим часом пограв ще і за «СКА» Київ, а потім став легендою іншого всім відомого столичного клубу. Арсен Венгер помітив українця, коли «Динамо» проводило свій найкращий сезон в Лізі чемпіонів і тоді київський клуб двічі зустрічався з «Арсеналом» на груповому етапі, та в Лондоні була нічия 1:1, а в Україні зафіксували перемогу киян 3:1. Після того був той самий півфінал з «Баварією», а вже влітку Лужний перейшов до складу лондонців, які стали віце-чемпіонами минулого сезону.


Дебютувати українському захисникові судилося ще в матчі за «Ком’юніті Шилд» проти «Ман Юнайтед», але те не рахуємо, бо то окремий турнір. У другому турі АПЛ сезону 99/00, коли Каноніри поїхали до міцного середняка «Дербі», Лужний почав матч з лави для запасних. Коли остаточний рахунок було встановлено (2:1), то лондонці почали грати на утримання, і щоб підсилити захист Венгер зняв нападника Кану і випустив замість нього п’ятого захисника, яким став Лужний (він провів на полі 14 хвилин). Значно кращий дебют, аніж у попереднього героя.



На жаль, українець так і не став основним у складі «Арсеналу» і був гравцем ротації. Та за ті 4 сезони він встиг провести 75 матчів у складі «Арсеналу», стати з ним чемпіоном Англії, а потім ще приплюсував 6 матчів у складі «Вулверхемптона», після чого поїхав завершувати кар’єру у латвійських «Вентспілісі» та «Венті Кулдізі». По завершенню кар’єри гравця Лужний тривалий час працював у структурі «Динамо», спробував свої сили на чолі «Таврії», побув спортивним директором «Карпат» та знову повернувся до складу киян і зараз є помічником Олександра Хацкевича.


Сергій Ребров (19 серпня 2000 рік, «Тоттенхем» – «Іпсвіч» – 3:1)



Виходець донецького футболу ще на початку професійної кар’єри перейшов до складу «Динамо» і грав тривалий час разом із Лужним, пересидівши його в київському клубі на один сезон. Влітку 2000-го Ребров поповнив ряди лондонського «Тоттенхему», який тоді був середняком АПЛ під керівництвом Джорджа Грема.


У першому матчі сезону Шпори приймали на «Вайт Харт Лейн» новачка елітного дивізіону «Іпсвіч». Ребров вийшов на поле з перших хвилин, сформувавши атакувальну трійку разом з Іверсеном та Андертоном. І хоч «трактористи» забили першими – «шпори» відповіли трьома голами. Українець провів на полі повний матч, але відзначитися йому не вдалося.


Сергій провів два сезони у складі «шпор» (59 ігор в АПЛ), але втратив місце в основі з приходом Гленна Ходдла. Реброва віддали в оренду до «Фенербахче», а пізніше його прізвище з’являлося у рейтингах одних з найгірших придбань клубів АПЛ. По завершенню оренди в Туреччині на правах вільного агента поповнив склад «Вест Хема», який тоді грав у Чемпіоншипі. Після «молотобійців» було кілька сезонів в «Динамо» і завершення кар’єри в «Рубіні». Також працював у структурі «Динамо», був помічником Калітвінцева у збірній України, а в 2014-му очолив київський клуб і привів його до двох чемпіонств. Після очолив аравійський клуб «Аль-Ахлі», де працює й нині.


Андрій Шевченко (20 серпня 2006 рік, «Челсі» – «Манчестер Сіті» – 3:0)



Черговий динамівець у цьому списку, але єдиний хто почав кар’єру в цьому клубі. Покинув команду водночас із Лужним. Щоправда, Шева поїхав грати в Італію за «Мілан», з яким виграв Лігу чемпіонів, національний чемпіонат та отримав «Золотий м’яч». У його переході до «Челсі» були зацікавлені і Абрамович, і Моуріньо, але найбільше – дружина Шевченка, яка наполягла на переїзді до Англії. Тому влітку 2006-го відбувся дуже гучний трансфер одного з найкращих гравців України до лондонського клубу.


Шева, як і Лужний, дебютував у поєдинку в межах «Ком’юніті Шилд» проти «Ліверпуля» і навіть відзначився дебютним голом в тому матчі, та того було замало, бо «Челсі» програло (1:2). Перший матч сезону для Синіх був на «Стемфорд Брідж» проти «Ман Сіті», тоді ще середняка АПЛ, і Шевченко вийшов у старті разом з Дрогба. Але в тій грі нашому співвітчизнику вже не пощастило відзначитися, замість нього це зробили Террі, Лемпард і Дрогба. Шева провів на полі 90 хвилин і не взяв участі у забитих голах.



Український нападник провів на полі в тому сезоні 30 матчів та всього 4 забитих голи замало для гравця його амплуа, хоч і тоді він міг похизуватися 7-ма гольовими передачами. Вже наступного сезону Шевченко став грати значно менше, плюс додалися травми і Андрій втратив місце в основі з приходом Анелька. Щоб набрати форму, поїхав в оренду в «Мілан» на сезон, після чого його контракт з «Челсі» закінчився і Шева вирішив повернутися у рідний клуб, зафіксувавши позначку у 48 матчів в АПЛ. Отримав ліцензію тренера, набирався досвіду в якості помічника Михайла Фоменка у збірній Україні, а після провалу на Євро-2016 погодився очолити національну команду і ледь не вивів її на ЧС-2018.


Андрій Воронін (11 серпня 2007 рік, «Астон Вілла» – «Ліверпуль» – 1:2)



Починав кар’єру у ДЮСШ Одеси, але вже в юному віці переїхав до Німеччини і почав професійну кар’єру в менхенгладбахській «Борусії». Потім пограв за «Майнц», «Кельн» та «Байер». Коли у нападника почався спад, він вирішив не продовжувати контракт з леверкузенським клубом і прийняв пропозицію «Ліверпуля», склад якого й поповнив влітку 2007-го.


Бенітес вирішив у першому матчі сезону проти «Астон Вілли» на виїзді не кидати Вороніна в бій з перших хвилин, надавши перевагу іншому новачку Торресу. За 11 хвилин до кінця, за рахунку 0:1 на користь червоних, замість іспанця на полі з’явився українець. За той час цифри на табло встигли змінитися на 1:1, але Джеррард повернув переможний рахунок на користь «Ліверпуля». Воронін до забитого голу причетним не був.



До Нового року Андрій встиг забити лише 3 голи, а потім отримав травму, через яку був поза грою 4 місяці і після повернення відзначився ще двічі. Наступний сезон був ще гіршим і після першого кола Воронін мав в активі лише один матч у старті, 7 виходів на заміну і цифру 0 у графі «голи». Тому він поїхав в оренду до «Герти», а по її завершенню знову не зумів закріпитися у складі мерсисайдців. Англійці його продали у московське «Динамо», він ще встиг відіграти сезон за «Фортуну» в якості орендованого гравця. Минулого року отримав диплом тренера, півроку пропрацював менеджером клубу із 7-го німецького дивізіону «Бюдеріх», а тепер є скаутом збірної України.


Олександр Зінченко (13 грудня 2017 року, «Свонсі» – «Манчестер Сіті» – 0:4)



Як і Воронін, ніколи не грав за українські клуби, якщо не рахувати юнацькі команди «Шахтаря». Мав чудові сезони за «Уфу», чим зацікавив особисто Гвардіолу і минулого літа всі дізналися неймовірну новину про підписання контракту Зінченка з «Ман Сіті». Але його дебют значно відклався, бо попередній сезон українець провів в оренді у складі «ПСВ». Вже цієї кампанії, попри різні чутки, Гвардіола побажав залишити Зінченка у складі. Тренер не заявив його до Ліги чемпіонів, але дав змогу дебютувати за основний склад у Кубку Ліги проти «Вулверхемптона», де наш співвітчизник показав непогану гру.


У матчі АПЛ Зінченко міг дебютувати ще у вересні, коли потрапив до заявки на виїзний матч з «Челсі», але після того йому судилося ще 4 поєдинки просидіти на лавці, перш, ніж Пеп дасть йому шанс. І таке трапилося нещодавно, про що детальніше описано в цьому матеріалі.


***


Отже, українців ми нечасто бачимо на полях АПЛ і на шістьох вони мають всього 218 матчів, 24 голи і 13 асистів в елітному дивізіоні Англії. Зважаючи на затребуваність українських футболістів закордоном і успіх деяких з них, можна спрогнозувати, що сьомого дебютанта в АПЛ ми побачимо зовсім скоро.


«С Ворониным виделся, руки целы». Зинченко – о патриотизме, Гвардиоле и интересе «Динамо»


13 песен из плейлиста Александра Зинченко


Фото: Gettyimages.ru/Stu Forster/Staff; Gettyimages.ru/Jamie McDonald/Staff; Gettyimages.ru/Shaun Botterill / Staff; Gettyimages.ru/Clive Brunskill/Staff.

Комментарии: 22
Комментировать
Новости СМИ2